Проверки по труду (неоформленные работники)

Внеплановая проверка инспектора по труду в 2017 году и «неоформленные» сотрудники. Что делать, если пришла проверка

2017 год начался для малого и среднего бизнеса с неутешительных новостей – государство задекларировало курс на борьбу с неоформленными сотрудниками, установив штрафы в 96 000 грн. за одного неоформленного работника и 320 000 грн. за не допуск инспектора по труду к проверке по вопросам оформления наемных работников.

Такие суммы штрафа, без сомнения, являются критическими не только для частных предпринимателей – парикмахерских, салонов красоты, закусочных, но и для более крупных бизнесов.

Ситуацию дополнительно усугубил разработанный государственной службой Украины по вопросам труда проект порядка проведения проверок, в котором инспектор по труду представал неким суперагентом, имеющим полномочия большие, нежели общие полномочия полиции, прокуратуры и СБУ.

Как стало известно в конце января 2017 года, данный проект не был согласован государственной регуляторной службой Украины и его принятие откладывается на неопределенный срок. Какие изменения претерпит данный документ перед принятием прогнозировать крайне сложно.

С другой стороны, любой принятый порядок не может противоречить положениям закона Украины «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности».

Потому давайте разберемся, что все же может инспектор по труду и стоит ли его бояться.

---

Речь пойдет именно о внеплановой проверке. Итак, дверь вашего офиса открылась и на пороге стоит человек, который показывает удостоверения инспектора по труду.

продолжение по ссылке. статья достаточно хорошая - советую

http://sovetnik.zp.ua/ru/vneplanovaya-proverka-inspektora-po-trudu-v-2017-godu-i-neoformlennye-sotrudniki-chto-delat-esli-prishla-proverka/

По материалам Юридическая компания "Советник"

Нові види та розміри «штрафів за труд»

Вітати роботодавців на початку року словами: «З Новим роком! З новим штрафом!» було б щонайменше недоречно. І збільшені розміри штрафів, і нова відповідальність, дійсно, як сніг на голову. Але маємо те, що маємо. І маємо з нового року у сфері відповідальності за порушення законодавства про працю немало: підняття рівня мінімальної заробітної плати вплинуло на розмір штрафів за порушення законодавства про працю, введено відповідальність за недопуск інспектора праці до проведення перевірки, розширено «коло контролюючих» у сфері праці та надано право деяким органам місцевого самоврядування накладати штрафи за порушення трудового законодавства. Тож якого «кота у мішку» замість подарунків приховав для роботодавців законодавець — у статті.

https://i.factor.ua/journals/ot/2017...cle-24751.html

По материалам Фактор

За недопущення до проведення перевірки щодо оформлених працівників щтраф - 320000 гривень! (100 МЗП), а Умисне легке тілесне ушкодження - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 грн. (ст.125 кримінального кодексу). Може поки перевіряючий нічого не встиг сказати його ногою по зубам?

тогда сюда же, чтобы видеть всю картину абсурдности по штрафам

Штрафы за нарушение трудового законодательства в 2017 году

Как получилось так, что проверяющих по вопросам соблюдения законодательства о труде выгоднее предать истязаниям (побоям та мордуванню укр.), чем не допустить к проверке в 2017 году?

И так, друзья, начнем с основ.

6 декабря 2016 года Верховная Рада Украины приняла Закон № 5130 «О внесении изменений к некоторым законодательным актам Украины» - была увеличена минимальная заработная плата до 3200 гривен. Но критические и одновременно катастрофические для бизнеса изменения коснулись ст. 265 КЗоТ (трудового кодекса) - расширен перечень штрафов за нарушение трудового законодательства.
Пройдемся по штрафам:

320000 грн - недопуск государственного инспектора труда к проверке, в случае, если она осуществляется с целью выявления работников с неоформленными трудовыми договорами, выплаты заработной платы без начисления и уплаты ЕСВ (выплата зарплаты в конверте).

96 000 грн – за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение. Фактический допуск работника к работе без оформления трудового договора (контракта).

Оформление работника на неполное рабочее время в случае фактического выполнения работы за полный день.

Выплату заработной платы (вознаграждения) без начисления и уплаты ЕСВ, НДФЛ и военного сбора.

32000 грн.- за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение . Несоблюдение минимальных государственных гарантий по оплате труда.

Несоблюдение гарантий для мобилизованных работников.

9600 грн.- нарушение сроков выплаты заработной платы, других выплат - более чем за 1 месяц.

Выплаты зарплаты не в полном объеме.

3200 грн . – нарушение других требований трудового законодательства.

Если посмотреть санкции (штрафы) по уголовным преступлениям, то может показаться проще и дешевле придать истязаниям (побоям та мордуванню укр.) самих проверяющих, чем не допустить их к проверке в 2017 году.

20400 грн - незаконное завладение транспортным средством.

8500 грн - самовольное занятие земельного участка и самовольное строительство.

5100 грн - незаконное завладение землями водного фонда в особо крупных размерах.

3400 грн - незаконное проведение опытов над людьми.

1700 грн - нанесения легких телесных повреждений.

1700 грн - незаконное проникновение в жилище или другое владение.

1700 грн - кража, грабеж , мошенничество, присвоение, растрата имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением.

850 грн - умышленное легкое телесное повреждение, побои и истязания.

850 грн - принуждение женщины или мужчины к вступлению в половую связь естественным или неестественным способом лицом, от которого женщина или мужчина материально или служебно зависимы.

По материалам Лига.Блоги

несколько практических вариантов объяснения пребывания неоформленных сотрудников на рабочем месте


http://armada.mk.ua/news/shtraf-v-32...go-sotrudnika/


добавлю от себя: данные варианты Вы можете применить на собственный страх и риск. Так как любое объяснение кто у Вас находится в офисе должно подтверждаться документом и варианты мама, папа, кум, брат, сват и т.п. может повлечь наложение штрафа

Пропонується знову переглянути законодавство стосовно визначення мінімальної заробітної плати
(а так же уменьшение сумм штрафов по труду)

У Верховній Раді зареєстровано проект Закону № 6038 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення прав працюючих громадян".

Автор законопроекту стверджує, що 6 грудня 2016 року Верховна Рада України з грубим порушенням Регламенту прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№1774-VIII від 06.12.2016), яким, зокрема, внесла зміни до Кодексу законів про працю України та закону «Про оплату праці».

Ініціатива Уряду щодо давно назрілого наближення розміру мінімальної заробітної плати до сучасних економічно-фінансових реалій та потреба наповнення соціальних фондів для забезпечення незахищених верств населення є досить добрим наміром, але при прийнятті цього Закону Уряд вибірково замінив категорію мінімальної заробітної плати, яка була ключовим соціальним стандартом у формуванні усієї системи оплати праці, на категорію прожиткового мінімуму, зокрема - щодо визначення розміру заробітної плати працівників державних органів.

Уряд не звернув увагу на те, що мінімальна заробітна плата була державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників (стаття 95 КЗпП, стаття 3 Закону України «Про оплату праці»), за будь-якої системи оплати праці (згідно доповнення у прийнятому Законі).

Як зазначалось у зауваження Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України, така вимога випливає з положень Конвенції Міжнародної організації праці № 131 «Про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються», ратифікованої Україною 19.10.2005 р., яка зобов’язує створити систему встановлення мінімальної заробітної плати, яка охоплювала б усі групи найманих працівників. І у першій доповіді про застосування цієї Конвенції Україна повинна була перерахувати всі групи найманих працівників, які можуть не бути охопленими виконанням цієї статті, указуючи причини цього, і повідомляти в подальших звітах про стан свого законодавства й практики щодо неохоплених груп (стаття 1). При цьому у Конвенції визначені фактори, які потрібно враховувати під час визначення рівня мінімальної заробітної плати. Серед них, окрім прожиткового мінімуму, - загальний рівень заробітної плати в країні, виплати з соціального забезпечення та порівняльний життєвий рівень інших соціальних груп (стаття 3).

Тому Уряд мав вдосконалити систему оплати праці шляхом перегляду співвідношення між розмірами заробітної плати відповідних категорій працівників, а не вибіркової відмови від законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати як вихідного параметру визначення заробітної плати для всіх працівників.
Внаслідок введення в дію Закону відбулося штучне обмеження розмірів заробітних плат, які прив’язувалися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, погіршився рівень життя та соціальної захищеності населення, відбувається його подальше зубожіння.

Необґрунтованими є також зміни до статті 95 Кодексу законів про працю України та статті 3 Закону України «Про оплату праці», відповідно до яких «до мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати», а також виключення із статті 96 Кодексу положення, що «формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів)». Адже їх реалізація може негативно позначитися на самій ідеї осучаснення розміру мінімальної заробітної плати.

Проектом Закону України пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці», внаслідок чого фактично відновиться дія попередньої редакції статей 95, 96 Кодексу законів про працю України, а також статей 3, 6, 10 Закону «Про оплату праці», яка діяла до прийняття Верховною Радою України Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№1774-VIII від 06.12.2016).

Крім того пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України, передбачивши зменшення розміру штрафів, які накладаються на юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - з трикратного до однократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; за вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - зі стократного до трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

т.е. вместо драконовских 320 000 грн за недопуск будет - 9 600 грн.
дай Бог чтобы приняли...

• Проект Закону 06.02.2017
• Подання 06.02.2017
• Пояснювальна записка 06.02.2017
• Порівняльна таблиця 06.02.2017

По материалам Бухгалтер911

"Контрольная закупка" во время проверки Гоструда

http://armada.mk.ua/news/kontrolnaya...erki-gostruda/

В предыдущих статьях мы рассказывали о том, каким образом возможно избежать штрафов за нетрудоустроенных работников. В этой же статье, по многочисленным просьбам, мы попытаемся прояснить, имеет ли право Гоструд проводить т.н. «контрольные закупки» под видом обычных покупателей (клиентов) во время проверки.

Начнем с того, что в действующем законодательстве нет единого понятия термина «контрольная закупка» (далее – КЗ). Согласно нормам налогового законодательства, в частности Закона «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, гражданского питания и услуг», под КЗ понимают один из видов контроля во время проведения оперативной проверки.
Практически аналогичны и нормы действующего законодательства в сфере защиты прав потребителей, которые позволяют проводить КЗ соответствующим органам в ходе контрольных проверок.

Таким образом, можем сделать вывод о том, что КЗ является весьма абстрактным термином. Теперь давайте разберемся, кто имеет непосредственное право на проведение КЗ.

Первым органом, к компетенции которого отнесено право проведения КЗ, является налоговая (ее территориальные подразделения).

Как отмечалось ранее, органы налоговых инспекций проводят КЗ в основном в ходе осуществления проверок правильности использования РРО и ведения кассовой дисциплины.

Также, КЗ проводятся органами налоговой милиции, МВД и СБУ в ходе проведения оперативно-розыскной деятельности, в соответствии с нормами одноименного закона «Об оперативно-розыскной деятельности». Отдельно отметим возможность проведения КЗ подразделениями государственной службы по борьбе с экономической преступностью.

В части проверки правильности произведения расчетных операций с потребителями, а также контроля за качеством реализуемых товаров или услуг, КЗ имеют право проводить территориальные органы защиты прав потребителей. На этом перечень органов, которые имеют право проводить КЗ, заканчивается.

Не предусмотрено право проведения КЗ Гострудом и профильным нормативным актом, а именно – Положением «О Государственной службе Украины по вопросам труда» (далее – Положение). Среди функций и полномочий Гоструда, указанных в Положении, нет ни одного упоминания и возможности проведения оперативного контроля (либо контрольных мероприятий), путем проведения КЗ. Гоструд не наделен полномочиями на проведение «контрольных закупок»

Единственным возможным вариантом проведения КЗ во время проверки с целью выявления нетрудоустроенных сотрудников, является совместные контрольные мероприятия налоговой и Гоструда.
В частности, на официальном сайте Гоструда, 26.01.2017 была размещена статья о том, что органы Гоструда и Государственной фискальной службы (налоговая) обсудили усовершенствование механизма контроля за легализацией занятости и заработной платы. Суть «усовершенствования» заключается в создании межведомственных рабочих групп Гоструда и ГФС, которые будут совместными усилиями проводить проверки.

Позже, все на том же сайте вышел целый ряд статей о том, что во многих областях были созданы межведомственные комиссии, которые приступили к проведению совместных проверок.

Таким образом, во время проведения совместных проверок с целью выявления нетрудоустроенных сотрудников, КЗ имеют право проводить исключительно налоговые органы, а Гоструд будет лишь фиксировать полученные данные в результате проведения КЗ и принимать решения о наложении штрафных санкций.

Памятуя о том, что кассовые аппараты, пока еще, не являются обязательными для частных предпринимателей, которые находятся на I и II группах единой системы налогообложения, можно прийти к выводу о безосновательности и невозможности проведения КЗ налоговой в отношении таких предпринимателей.

Иначе говоря, если Вы являетесь частным предпринимателем и не используете в своей хозяйственной деятельности кассовый аппарат, то Вам не следует опасаться проведения КЗ во время проверки с целью выявления нетрудоустроенных, а даже, если такая КЗ и будет проведена, то законность ее проведения можно будет легко оспорить.

ПОДЫТОЖИМ

1. Гоструд не обладает полномочиями проведения «контрольных закупок» во время проверки.
2. Внеплановые проверки проводятся межведомственными комиссиями, состоящими из Гоструда, налоговой и органов местного самоуправления.
3. Исключительным правом на проведения «контрольной закупки» во время проверки межведомственной комиссии обладает налоговая инспекция.
4. «Контрольные закупки» налоговой осуществляются в отношении частных предпринимателей, которые используют в своей деятельности кассовые аппараты.