предпринимателям, реализующим на свое усмотрение право на судебную защиту, необходимо знать о следующем негативном решении.Повідомлення від марина
так как программа не дает возможности представить полный текст решения, привожу его в сокращенном виде.
вищий адміністративний суд україни
у х в а л а
і м е н е м у к р а ї н и
15 серпня 2012 року м. київ к/9991/44044/12
вищий адміністративний суд україни у складі колегії суддів:
головуючий: бухтіярова і.о.
судді: костенко м.і.
приходько і.в.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу фізичної особи -підприємця особа_2
на постанову вінницького окружного адміністративного суду від 21.03.2012 р.
та постанову вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 р.
у справі № 2а/0270/654/12
за позовом фізичної особи -підприємця особа_2
до вінницької об'єднаної державної податкової інспекції вінницької області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
...
як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи особа_2 зареєстрована як фізична особа -суб'єкт підприємницької діяльності 04.03.2005 року (а.с. 10).
17 січня 2012 року позивач звернулася до державної податкової інспекції у м. вінниці із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування № 1023/61, у якій просила перевести її на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності з 01 січня 2012 року та вказала на обраний нею вид діяльності згідно квед 009:2005, а саме: 36.22.0 «виробництво ювелірних виробів».
за результатом розгляду даної заяви дпі у м. вінниці листом № 6206/л/17 від 03 лютого 2012 року повідомила заявника про розгляд заяви, яким податковий орган відмовив у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, посилаючись при цьому на вимоги підпункту 4 пункту 291.5.1 статті 291 податкового кодексу україни (а.с. 12).
вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки податковим кодексом україни не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, і достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до норм пк україни є здійснення виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами, позовні вимоги підлягають задоволенню, а рішення податкового органу -скасуванню як протиправне.
відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, з висновком якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що, як вбачається з матеріалів справи, податковий орган в обґрунтування прийнятого рішення посилається на те, що відповідно до положень закону україни від 04.11.2011 року № 4014 «про внесення змін до податкового кодексу україни та деяких інших законодавчих актів україни щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» (закон № 4014), який набрав чинності з 1 січня 2012 року, не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
пунктом 2 статті 4 закону україни від 18.11.1997 року № 637/97-вр «про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (закон № 167) визначено, що всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, проводять їх облік за встановленими формами і подають статистичну звітність. оперативний облік видобутку, переробки, переміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них ведеться суб'єктами підприємницької діяльності окремо за кожним видом операції з урахуванням технології, виду утворених відходів та виробничих втрат. особливості обліку дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогеннного утворення та напівдорогоцінного каміння визначаються міністерством фінансів україни.
колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, яка зауважила, що у податковому кодексі україни не визначено поняття «дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння»і поняття щодо діяльності з їх «видобутку, виробництва та реалізації». з огляду на вимоги статті 5 податкового кодексу україни, застосуванню підлягають норми інших нормативно-правових актів. спеціальним законом, який здійснює державне регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними, є закон «про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».
в розумінні пунктів 1-2 статті 1 закону № 637 ювелірні вироби підпадають під визначення «дорогоцінні метали» чи «дорогоцінне каміння», і одночасно зазначає, що статтею 14 закону № 637 врегульовано такий вид діяльності як «торгівля дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них». відповідно до частини 2 зазначеної статті, правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам підприємницької діяльності на праві власності, встановлюються кабінетом міністрів.
поняття «вироби із дорогоцінного металлу»визначено інструкцією про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженої наказом міністерства фінансів україни від 20.10.1999 року № 244, зареєстрованої в мін'юсті україни за № 3698968 від 25.03.2004 року. виріб із дорогоцінного металлу -це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини тощо), який використовується як прикраса або предмет побуту. відповідно до абзацу 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 податкового кодексу україни від 02 грудня 2010 року № 2755-vi, із змінами та доповненнями не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи -підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення. виходячи із буквального змісту вказаної статті, не можуть бути суб'єктами спрощеної системи оподаткування фізичні особи -підприємці, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами, тобто виробами із дорогоцінного металу та дорогоцінного каміння.
при вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.
у зв'язку з чим колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що в діях суду першої інстанції вбачається порушення норм права, що призвели до неправильного вирішення спору, і висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову не відповідають обставинам справи.
також посилання позивача на положення національного класифікатора україни дк 009:2005, (затвердженого наказом держспоживстандарту україни від 26 грудня 2005 року № 375 (в міністерстві юстиції україни не зареєстрований) як на підставу для перебування на спрощеній системі оподаткування колегія суддів апеляційної інстанції, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, оцінила критично, оскільки згідно листа державної служби статистики україни від 30.12.2011 року № 14/3-12/636, класифікація видів економічної діяльності має статистичне призначення та методологічні основи застосування.
...
отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.
...
відповідно до статті 224 кодексу адміністративного судочинства україни суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
за наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів вищого адміністративного суду україни не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування рішення апеляційної інстанції.
на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222-224, 230, 231 кодексу адміністративного судочинства україни, суд, -
у х в а л и в:
1.касаційну скаргу фізичної особи -підприємця особа_2 -залишити без задоволення.
2.постанову вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 року у справі № 2а/0270/654/11 -залишити без змін.
3.ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 кодексу адміністративного судочинства україни.
головуючий суддя: і.о. бухтіярова
судді: м.і. костенко
і.в. приходько
Відповісти з цитуванням
the Bird of the Hermes is my name, eating my wings to make me tame 
