З Днем Українського ювелірного мистецтва!
Вітаю, друзі!
З 2020 року ми щорічно нагадуємо, що нашій ювелірній спільноті є чим пишатися. Поки що свято неформальне, але визнання його - лише справа часу, сподіваюсь. Цього року ми знову направили листа до адміністрації, та головні дії облишимо на час після Перемоги.
Про що це свято і нащо?
Ювелірне мистецтво —особлива форма мистецької діяльності, народжена ще в ті часи, коли людина лише виживала серед тварин. Воно змінювалось, удосконалювалось, разом з історією людства та окремих народів, завжди залишаючись дивовижним мистецтвом.
21 червня 1971 року українські степи розкрили свої видатні таємниці і світ побачив неперевершеної витонченої роботи ювелірний скарб — Скіфську Пектораль. Для істориків це стало ще одним свідченням, що наша історія набагато глибша, ніж писана Нестором, а ювеліри отримали неспростовний доказ історичного вкорінення ювелірної справи в цих землях. Буремне життя нашої Батьківщини залишило нам вкрай мало свідчень ювелірної майстерності наступних тисячоліть. Деякі безжалісно згоріли, інші пороз'їжджались по світу чи просто загубились, імена багатьох майстрів золотарства втрачені назавжди.
Природний талант і генетична пам'ять дали ювелірній справі в незалежній Україні шанс на перенародження. Імена українських ювелірних дизайнерів і майстрів час від часу з'являються серед лауреатів і переможців міжнародних конкурсів, відкриваючи світові країну, яку раніше не кожен із членів журі був спроможний показати на мапі. І навіть під час війни народжуються неймовірні прикраси з українською душею. Це знаменує народження нової своєрідної ювелірної галузі — власне української.
Справжнє професійне свято народжується, коли є цінності, що об'єднують. Нашу спільноту безумовно об'єднують:
— наша країна, яку ми захищаємо, підтримуємо, любимо і шануємо;
— ювелірна справа як вияв прекрасного, творчого і позитивного;
— історія, що дарує нам неперевершені можливості пишатися видатним минулим.
Отже саме цей день, 21 червня, є гарним днем, коли варто згадати про нескінченно позитивну професію ювеліра та виказати підтримку професійній спільноті. У повній мірі це й день майстрів-каменярів, огранувальників і гемологів, бо витонченість і довершеність українського огранування широко відома в різних куточках планети.
Це свято завжди може мати свій незабутній символ — Скіфську Пектораль, як дороговказ для нинішніх ювелірів творити своє справжнє і мріяти про те, щоб залишити своє ім'я у віках і щоб в українських прикрасах жили традиції, душа, смисл та краса.
Українська ювелірна справа, як та Скіфська Пектораль, не розчинилась в просторі і часі, не закінчилась, не впала в кому, вона на мить завмерла, сховалась і … почалась знов. Болісно, важко, іноді трагічно, проте ми повертаємось до своїх верстатів, нас шукають клієнти, країна хоче отримувати свої миттєвості насолоди, щастя і кохання.
Ті, хто сьогодні продовжують творити ювелірне мистецтво – ні вони не герої (не хочеться знецінювати це слово, воно - вимір набагато більшого) - вони справжні атланти і каріатиди храму ювелірної краси, люди, що з різних причин, проте однієї любові до прекрасного і силою власної творчості дарують всім навколо безмежний позитивний імпульс.
Їхня творчість заслуговує на згадку і промоцію, незалежно від імен, довершення творчості чи абсолютної оригінальність задуму.
Світ бачить, що українці вільна, сильна і мужня нація. В наших руках зробити все, щоб світ знав, що українці – креативна і вишукана нація.
Творіть і поборете, Вам Бог помагає!
Зі святом Українського Ювелірного Мистецтва!
Від ГО "Ювеліри України" і від себе особисто,
Олена Маслова
Відповісти з цитуванням
