Уведомление в налоговую о праве использования микробизнеса
до дпі у м.________________________________
____________________________________________
громадянина україни- підприємця
____________________________________________
_____________________________________________
п о в і д о м л е н н я
про відсутність статусу платника податків у громадянина україни-підприємця за ч.2 ст.3 , ч.8 ст.19 та п.2 ч.2 т.55 господарського кодексу україни зареєстрованого до 01.01.2004р. ___________________________________.
декларація про державний суверенітет україни n 55-xii від 16 липня 1990 року верховної ради української рср, п.1 , 3 .6 та 7 розділу vi. економічна самостійність встановлює , що
“народ україни має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством україни.
земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території української рср, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території україни, є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету республіки і використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.
підприємства, установи, організації та виробничі одиниці, розташовані на території української рср, вносять плату за використання землі, інших природних і трудових ресурсів, відрахування від валютних надходжень, а також сплачують податки до місцевих бюджетів”.
декларація є основою для нової конституції, законів україни ...”
відповідно до того, що відповідно до глави 2 "економічна система" ст. 10 та ст. 11 конституції української рср , що діяла на момент прийняття декларації про державний суверенітет україни було встановлено, що
“стаття 10. основу економічної системи україни становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.
соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.
держава охороняє соціалістичну власність і створює умови для її примноження”.
стаття 11. державна власність - спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності.
у виключній власності держави ( загальнонародній власності ) є: земля, її надра, води, ліси. державі ( народу україни) належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави”.
згідно з частиною 9 закону україни української радянської соціалістичної республіки про зміни і доповнення конституції (основного закону) української рср було припинено дію глави 2 "економічна система" і було встановлено, що
“9. припинити дію глави 2 "економічна система", глави 16 "державний план економічного і соціального розвитку української рср" і глави 17 "державний бюджет української рср до прийняття нової конституції української рср".
а з 13.07.1996 року - дня вступу в законну силу конституції україни загальнонародна власність громадян української рср перейшла до власності українського народу — громадян україни всіх національностей та власності територіальних громад- жителів сіл, селищ, міст, районів у містах :
- українського народу на 24.08.1991 року на “ землю ( основне національне багатство ), її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території україни, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу ( ст.13 та 14 конституції україни ) ”;
територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах на “ рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, що є в комунальній власності ( ст.142 та 143 конституції).
відповідно до положення про паспорт громадянина україни ... з постанови верховної ради україни 26 червня 1992 року n 2503-xii " паспорт громадянина україни є документом, що посвідчує особу ( у цьому місці немає слова його, щоби читати , як вони нас привчили , що паспорт посвідчує особу його власника , тобто ко та за правилами українського правопису треба читати так:"паспорт громадянина україни є документом, що посвідчує особу власника ... україни".
отже кожен з громадянин україни є, по-перше, власником 1/46- мільйонної частки у власності українського народу держави , а по-друге, як член територіальної громади, на території якої він проживає, власником 1/n- нної частки територіальної громади , а взагалі, власником національного багатства ( загальнонародної власності ) держави україна.
і тому логічним є те, що платниками податків є підприємства, установи, організації та виробничі одиниці, розташовані на території україни та вони ж вносять плату за використання землі, інших природних і трудових ресурсів, відрахування від валютних надходжень, так як ці юридичні особи на відміну від громадян україни не є власниками ні держави, ні територіальних громад згідно декларації про державний суверенітет україни n 55-xii від 16 липня 1990 року та ст.13 ;14 ст.142 та 143 конституції україни .
тому відповідно до того, що за частиною 2 статті 8. конституції україни “норми конституції україни є нормами прямої дії” і тому для кожного громадянина частиною 2 статті 67 конституцією україни передбачено прямий обов'язок щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
виходячи із пунктів 6 та 7 розділу vi. економічна самостійність декларації про державний суверенітет україни n 55-xii від 16 липня 1990 року ,що платниками податків до місцевих бюджетів є підприємства, установи, організації та виробничі одиниці, розташовані на території української рср та вони ж вносять в плату за використання землі, інших природних і трудових ресурсів, відрахування від валютних надходжень та декларація є основою для нової конституції тому стаття 67. конституції україни “кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом” , хто працює виключно у вищезазначених платників податків підприємствах, установах, організаціях та виробничих одиницях, розташованих на території української рср .
відповідно до того ,що до податкових відносин цивільне законодавство не застосовується учасником яких є фізичні особи за ч.1 ст.2 цк україни та ч.1 ст.2 цк україни якими визначено , що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд та відповідно до того , що за ст.11 цк україни не було жодних підстав для виникнення між мною та податковим органом цивільних прав і обов,язків ні за договорами і правочинами ,ні безпосередньо з актів цивільного законодавства то у податкових відносинах з дпі у м.__________________________, я не можу виступати ,як фізична особа.
крім того за абз.1 та 3 ч.1 ст. 1 зу “про громадянство україни” визначено , що громадянство україни - правовий зв'язок між фізичною особою і україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках і так ,як податковий орган ,дпі у м.________________________ , є органом державної влади держави україна з якою я ,як громадянин маю правовий зв,язок , що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках у тому числі і обов,язків щодо сплати податків , зборів ,обовязкових платежів .
то у відносинах с податковим органом , дпі у м.______________________, я можу виступати виключно ,як громадянин україни - підприємець у розумінні ст. 58 , ст. 128 гк україни та відповідно до інформації внесеної до державного реєстру фізичних осіб - платників податків про громадянство україни за п.70.1 ст.70 пк україни .
таким чином, я громадянин україни-підприємець, ___________________________________, власник держави та територіальної громади, на якій я проживаю, взагалі не є платником будь-яких податків , зборів , обов'язкових платежів.
єдиний обов'язок зареєструвати суб'єктом підприємницької діяльності мною виконано і я маю свідоцтво про реєстрацію суб’єктом підприємницької діяльності серії ____ № _________ від “___”____________ 2012 р. для фіксації в період з “____”____________ і до цього часу суспільно корисної праці , як джерела зростання добробуту українського народу .
відповідно до того ,що я_________________, громадянин україни -підприємець та суб'єкт мікропідприємництва , а діючими нормами податкового кодексу україни для таких суб,єктів підприємницької діяльності жодних обов,язків не передбачено ,як і не передбачено пк україни чи будь-яким іншим законом україни порядку подачі до податкових органів декларації про доходи громадянином україни і зв,язку з тим ,що мною помилково здана декларація “___”____________ 2012 року за 2011 рік , та помилково оплачено ________________ податок у розмірі ___________ гривень
прошу:
1. вважати декларацію від “____”____________ 2012року не поданою ;
2. повернути помилково сплачені кошти у розмірі ____________ гривень на розрахунковий рахунок № _____________________.
додатки :
1. платіжки про сплату __________ податку за 2011рік -______ аркушів.
“_____”__________ 2012 р.
Информационный запрос в налоговую
Цитата:
Повідомлення від
agony
Indigo, а Вы лично сами писали все эти письма в свою налоговую? что они Вам ответили?
что Ваша налоговая думает насчет микробизнеса?
Предлагаю Вам задать информационный вопрос своей налоговой. Ответ можете потом выложить нам на форуме.
___________________ державна податкова інспекція
головного управління міндоходів у ________________
єдрпоу ____________
громадянин-підприємець _______________________________
запит на доступ до публічної інформації що стосується особисто мене
( у порядку закону україни «про доступ до публічної інформації» {із змінами, внесеними згідно із законом № 4711-vi від 17.05.2012})
відповідно до ч 2 .ст.55 господарського кодексу україни «суб'єктами господарювання є : - громадяни україни, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;
відповідно до ч 3.ст.55 господарського кодексу україни суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.
суб'єктами мікропідприємництва є:
- фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом національного банку україни;
- юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом національного банку україни.
суб'єктами малого підприємництва є:
- фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом національного банку україни;
- юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом національного банку україни.
суб'єктами великого підприємництва є
- юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом національного банку україни.
інші суб'єкти господарювання належать до суб'єктів середнього підприємництва.»
відповідно ч.8 ст. 19 господарського кодексу україни «усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян україни, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.»
відповідно ч.1 ст. 128 господарського кодексу україни. «громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.»
на підставі вищенаведеного ,а також, керуючись тим що,
-відповідно до ст..42 конституції україни «кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.»;
-відповідно до ст..6 конституції україни «органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією конституцією межах і відповідно до законів україни.»;
-відповідно до ст..19 конституції україни «правовий порядок в україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами україни.»;
-відповідно до ст..22 конституції україни «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.»,
задаю наступне запитання:
чи маю я право, як громадянин-підприємець, зареєстрований на підставі ч.1 ст. 128 господарського кодексу україни та у порядку передбаченому п2. ст.4 закону україни «про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у єдиному державному реєстрі підприємств та організацій україни, у випадку якщо у мене середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом національного банку україни, належати до суб’єктів мікропідприємництва та здійснювати підприємницьку діяльність, зокрема роздрібну та оптову торгівлю ювелірними виробами.
мотивовану відповідь на інформаційний запит у визначений законом термін, тобто п’ять днів, прошу надіслати письмово на поштову адресою запитувача рекомендованим листом з повідомленням.
__________2013р. ._____________
